ЗАКЛЯТИЙ МЕЧ, або ГОЛОС КРОВІ

Словник

До цього словничка я вніс деякі з реалій, які побіжно згадано в книзі і які читачі можуть згадати не одразу.　

Альдейґ'я — Ладога (нині — Стара Ладога).　

Бонд — вільна людина, переважно хлібороб, хоча інколи бонди ставали й мисливцями, торгівцями, моряками.　

Вальгалла — засвіт Одіна, в якому мешкають його підлеглі.　

Валькірія — хоч зазвичай Одін брав до Вальгалли чоловіків, завдання обирати найхоробріших він покладав на жінок. Панни, що за життя проявили сміливість та відчайдушність, після смерті ставали його служницями, валькіріями. їздили вони на вовках (саме тому один із кенінґів, що означають вовка — «кінь валькірії»), а коли не збирали полеглих на бойовищах, ікали завісу з людських тельбухів, що мала розділяти світи живих і мертвих.　

Гейдрун — коза, що з даху Вальгалли скубала листя одного з перших Дерев, ясеня Ігтдрасілля. І Іри цьому в неї з вимені стікало п'янке медвяне молоко, яким пригощав Одін своїх піщіеглих, мертвих воїтелів.　

Гольмґард — Новгород.　

Ґіннунґаґап — прадавня порожнеча, безодня, в якій перебувають усі дев'ять нині відомих світів.　

Діви списів — валькірії.　

Діти туману — буквальне значення назви Ніфлунґів, одного з найдавніших родів куцанів.　

Зала частунків — місце у Вальгаллі, де щодня харчуються підлеглі Одіна.　

Засвіт — окремий часопростір, що його створив котрийсь із Міцних.　

Йорсалаборґ — Єрусалим.　

Кенінґ — впізнавана метафора, що складалася з іменників, від двох до семи. Деякі кенінґи були поширені впродовж століть, інші ж скальди створювали експромтом, під час укладання і проголошення своїх поезій. Певна річ, це було складніше, адже скальд мав знайти красиву метафору, яку б інтуїтивно зрозуміли слухачі. Кенінґи на означення богів мали, однак, іншу роль: вони допомагали означити їх, не називаючи справжнім іменем, а отже — не привертаючи до себе їхню увагу.　

Куцан — окрім людей, Круг Земний заселений також іншими розумними створіннями, серед них невисокими й мстивими куцанами. Назву «куцан», власне, придумали люди, які вважають, що ці створіння — невисокого зросту. Куцани мають хист до всього, пов'язаного з землею та її скарбами, зокрема до ковальства.　

Ніфлунґи — давній, шанований рід куцанів, їхнє ім'я означає «Діти туману».　

Норни — три особи, що віщували долю і дбали про коріння ясеня Іґґдрасілля, поливаючи його водою з джерела Урд.　

Одін — один з богів, в якого вірили у Скандинавії та інших краях. Він мав складну долю і заплутані стосунки з родичами та іншими Міцними. Одним своїм оком Одін заплатив за мудрість — і відтоді, кажуть, воно лежить у Джерелі мудрості. Також він сам себе розп'яв на ясені Іґґдрасіллі й, провисівши там дев'ять діб, завдяки цьому осягнув потаємну силу рун. Одіна завжди супроводжує двійко круків на ймення Хуґін і Мунін, а також двоє вовків, Ґері та Фрекі. Кінь Одіна має вісім ніг, і звуть його Слейпнір. Численні імена Одіна насправді — прізвиська, найчастіше створені за принципом кенінґів, аби смертні, кажучи про нього, не привернули зайвий раз до себе увагу Міцного.　

Одноокий — одне з імен Одіна.　

Палтеск'я — Полоцьк.　

Прялі долі — те саме, що й норни.　

Сита — розведений водою мед або медовий відвар на воді. Один з найдавніших безалкогольних солодких напоїв.　

Скальди — поети, співці, декламатори, шановані при дворах правителів по всій Скандинавії.　

Скам'янілі мушлі та змієві зуби — певно, ці «зуби» теж були скам'янілими мушлями головоногих молюсків белемнітів.　

Столяр — на відміну від теслі займався тоншою, складнішою обробкою деревини.　

Сноррі — скорочена форма імені Снеррір.　

Тафана — острів Цейлон.　

Тінґ — у Скандинавії — зібрання всіх вільних чоловіків певної місцевості (країни чи області), на якому обговорювали найважливіші питання, ухвалювали закони, а часом навіть обирали своїх верховодів.　

Фібула — шпилька для верхнього одягу, почасти схожа на сучасні піни.