Дім Землі та Крові

12

Брайс застигла, мов смерть, — вона була така незворушна, що Гант замислився, чи розуміє вона, що цим видає себе. Тобто, не своє нервування, а своє походження — лише фейрі могли так завмирати.

Її начальниця, чаклунка з юним обличчям, зітхнула.

— То ваші легіонери з 33-го настільки некомпетентні, що вам справді необхідна допомога моєї помічниці? — Попри її приємний голос, запитання прозвучало доволі різко. — Хоча, гадаю, я вже знаю відповідь, якщо ви помилково засудили Філіпа Бріґґса.

Почувши її відверто викличну заяву, Гант не наважився усміхнутися. Небагатьом безкарно миналися розмови у такому тоні з Михеєм Домітусом, а тим паче з іншими архангелами.

Гант уважно подивився на чотирьохсотлітню чаклунку на екрані. До нього доходили різноманітні чутки: що Джесіба корилася лише Підземному Королю, що перетворювала людей, на звичайних тварин, якщо ті її розсерджували, що колись вона була відьмою, яка покинула свій клан із досі невідомих нікому причин. Найімовірніше, з не дуже хороших причин, якщо вона приєдналася до Дому Полум’я і Тіні.

— Я нічого про це не знаю, — видихнула Брайс. — І про те, кому потрібно було вбивати Терціана, — теж.

Погляд Джесіби на екрані став пронизливіший.

— Хай там як, але ти моя помічниця. Ти не працюєш на 33-й. Михей піджав губи. Гант приготувався до найгіршого.

— Я запросив вас на цю зустріч, Джесібо, з увічливості, — його карі очі вороже звузилися. — Справді, усе виглядає так, що Філіпа Бріґґса несправедливо засуджено. Але факт залишається фактом: Даніка Фендир зі Зграєю Дияволів затримали його у лабораторії, повній беззаперечних доказів того, що він збирався підірвати невинних у нічному клубі «Білий Ворон». І хоча спочатку його звільнили завдяки лазівці у законодавстві, за останні два роки було знайдено достатньо доказів його ранніх злочинів, щоб засудити його і за них. Таким чином, він залишиться за ґратами і відбуватиме покарання за свої попередні злочини як лідер нині неактивної секти Кереса й учасник більшого повстання людей.

Здалося, що Квінлан, відчувши полегшення, обм’якла.

Але Михей продовжив:

— Утім, це означає, що містом досі розгулює небезпечний убивця, здатний викликати смертоносного демона. Заради розваги чи помсти — ми не знаємо. Я визнаю, що мій 33-й Легіон і Допоміжні сили міста вичерпали свої можливості. Але трохи більш ніж за місяць відбудеться Саміт. І дехто з учасників побачить у цих убивствах доказ того, що я не контролюю своє місто, не кажучи вже про всю територію, і спробує використати це проти мене.

Певна річ, ішлося не про затримання безжального вбивці. Ні, це був чистісінький піар.

Хоча до Саміту було ще далеко, Гант та інші тріарії ще кілька тижнів тому розпочали підготовку підрозділів 33-го до помпезної показухи і маячні, якими супроводжувалася зустріч вальбарських владних сил, що відбувалася раз на десять років. Прибудуть правителі різних територій Республіки, які висловлюватимуть своє незадоволення, і, можливо, у якості гостей, — кілька владних придурків з-за Хальдренського моря.

Гант іще не бував на Самітах у Вальбарі, але побував на безлічі Самітів на Панґері, де всі правителі вдавали, ніби мали якусь подобу свободи волі. Зустрічі на вищому рівні зазвичай, по суті, були тижнем суперечок могутніх ванірів, доки архангел, що головував, не встановлював правила і власноруч творив закон. Гант не сумнівався, що Михей поводитиметься інакше. Ісая вже мав такий досвід і попередив його, що Архангел обожнює на Самітах хизуватися своєю військовою міццю — дивитися на наземний і повітряний парад виряджених в імперські регалії легіонерів 33-го.

Гант уже начистив свій нагрудник. Але від думки про те, що доведеться надягати парадні обладунки з сімома зірками герба астері на серці, йому хотілося блювати.

Джесіба роздивлялася свої сріблясті нігті.

— На цьому Саміті буде щось цікаве?

Здавалося, Михея зачепив зневажливий тон Джесіби.

— Буде офіційно визнано нову королеву відьом, — відповів він.

— Я чула, що Гекаба померла, — геть беземоційно промовила чаклунка. Ні натяку на горе чи радощі. Лише констатація факту.

Але Квінлан напружилася, наче хотіла крикнути їм, щоб вони повернулися до вбивства.

— А ще астері відправляють Сандріель зі звітом Сенату щодо конфлікту повстанців, — додав Михей.

Усі думки вивітрилися з голови Ганта. Навіть зазвичай холоднокровний Ісая заціпенів.

Сюди прибуде Сандріель.

Михей вів далі:

— Сандріель прибуде до Коміціуму наступного тижня і, на прохання астері, буде моєю гостею до початку Саміту.

Місяць. Це трикляте чудовисько пробуде у місті цілий місяць.

Джесіба з бентежливою грацією схилила голову набік. Хоч вона і не належала до женців, але рухалася точнісінько як вони.

— І чим моя помічниця може допомогти у пошуках убивці?

Гант заштовхав почуття на дно серця, від яких воно кипіло, тремтіло і завмирало водночас, глибше й глибше, доки вони не перетворилися на ще одну хвилю у чорній, розбурханій ямі у глибині його душі. Він змусив себе зосередитися на розмові. А не на психопатці, яка прямувала до міста.

Михей втупився поглядом у Брайс, яка зблідла настільки, що веснянки на її переніссі стали схожі на бризки крові.

— Наразі міс Квінлан — єдиний живий свідок, який бачив демона, викликаного вбивцею.

— А як же той янгол у провулку? — наважилася спитати Брайс.

Обличчя Михея не змінилося.

— Він нічого не пам’ятає про напад. Той був раптовий, — перш ніж Брайс встигла втрутитися, він додав: — Враховуючи делікатний характер цієї справи, зараз я готовий, як то кажуть, мислити нестандартно і шукати допомоги у розкритті цих убивств, поки вони не стали справжньою проблемою.

Це означало, що Архангелу потрібно було гарно виглядати перед сильними світу цього. Перед Сандріель, яка доповість про все астері та їхньому маріонетковому Сенату.

На волі розгулює убивця, здатний прикликати демона, який убиває ванірів з такою ж легкістю, як людей? О, про таку халепу Сандріель з радістю розповість астері. Особливо якщо це коштуватиме Михею його посади. І якщо вона сама її обійме. Що таке північно-західний квадрант Панґери, порівняно з усією Вальбарою? А якщо Михей втратить усе, його раби — Гант, Ісая, Юстиніан і багато інших — дістануться тому, хто успадкує титул Губернатора.

Сандріель нізащо не виконає умови угоди, укладеної між Михеєм і Гантом.

Архангел розвернувся до Ганта, жорстко скрививши губи.

— Можеш здогадатися, Аталаре, кого Сандріель візьме з собою, — Гант заціпенів. — Поллукс також із радістю відзвітує про свої висновки.

Гант щосили намагався контролювати дихання і зберігати безпристрасний вираз обличчя.

Поллукс Антоній. Командир тріаріїв Сандріель. Усі називали його «Молот». Такий же жорстокий і безжальний, як Сандріель. А ще цілковитий шмат лайна.

Джесіба прочистила горло.

— То ви досі не знаєте, який саме це був демон? — Вона відкинулася на спинку крісла, невдоволено піджавши повні губи.

— Ні, — процідив Михей крізь зуби.

Це була правда. Навіть Гант не зміг його ідентифікувати, а він же з таким завзяттям убив стільки демонів, що загубив їм лік. Демонів було до греця, різних за видом і рівнем інтелекту, починаючи від тварюк, схожих на котячо-собачих гібридів до людиноподібних принців-перевертнів, які правили сімома територіями Хела, кожна з яких була темнішою за попередню: Лощина, Западина, Каньйон, Ущелина, Провалля, Прірва і, найгірша з них, — Безодня.

Утім, навіть без конкретної ідентифікації, враховуючи його швидкість і те, що він накоїв, цей демон напевне був із глибин Безодні, можливо, ручною тварюкою самого Пожирача Зірок. Тільки в глибинах Безодні могло з’явитися щось подібне — потвора, яка ніколи не бачила світла і ніколи його не потребувала.

Але для Ганта це не мало значення. Чи був демон звиклий до світла, чи ні — завдяки своїм особливим здібностям він усе одно перетворить того на шмат підсмаженого м’яса. Швидкий удар блискавки — і демон або дремене геть, підібгавши хвоста, або корчитиметься від болю.

Бурю думок у голові Ганта пронизав голос Квінлан:

— Ви казали, що між минулими і нинішнім вбивствами є й інший зв’язок. Окрім… манери.

Михей глянув на неї. Треба віддати їй належне: Квінлан не опустила очей.

— Максимус Терціан і Даніка Фендир були друзями.

— Даніка не знала Терціана, — насупивши брови, промовила Брайс.

Михей зітхнув, звівши погляд до стелі, обшитої дерев’яними панелями.

— Припускаю, вона чимало про що вам не розповідала.

— Якби вона дружила з Максимусом Терціаном, я би знала, — палко випалила Брайс.

У повітрі галереї зарокотала магія Михея.

— Обережніше, міс Квінлан.

Ніхто не смів розмовляти з Архангелом у такому тоні, принаймні не той, чиї сили майже дорівнювали нулю. Цього було достатньо, щоб Гант відклав візит Сандріель на потім і зосередився на розмові.

— Існує також той факт, що ви знали і Даніку, і Максимуса Терціана, — вів далі Михей. — Що ви були у нічному клубі «Білий Ворон» обидва вечора, у які сталися вбивства. Такий збіг достатньо… цікавий.

Джесіба випросталася.

— Ви підозрюєте Брайс?

— Ще ні, — холодно відповів Михей. — Але усе можливо.

Пальці Квінлан стиснулися у кулак, кісточки побіліли — вона явно стримувалася, щоб не плюнути Архангелу в обличчя. Утім, вона вирішила натомість змінити тему.

— А що з розслідуванням убивств решти Зграї Дияволів? Чи міг хтось із них бути мішенню?

— Ці версії вже було розглянуто і відхилено. У центрі нашої уваги лишається тільки Даніка.

— Ви справді вважаєте, що я зможу знайти щось, чого не змогли знайти Допоміжні сили і 33-й? — напружено спитала Брайс. — Чому б не попросити астері прислати сюди когось на зразок Лані?

Питання хвилею прокотилося по галереї. Безумовно, Квінлан була не така дурна, щоб хотіти цього. Джесіба застережливо глянула на свою помічницю.

Михей, якого не зворушила згадка про Лідію Сервос, найсумнозвіснішу контррозвідницю — і зломницю — Республіки, відповів:

— Як я вже сказав, я не хочу, щоби звістка про ці… події вийшла за стіни мого міста.

Гант знав, чого не договорив Михей: перевертниця, яка перекидалася на самицю оленя, була у складі тріаріїв Сандріель, але попри це, підпорядковувалася безпосередньо астері й була коханкою Поллукса.

Молот і Лань — руйначі полів битв і нищителі ворогів Республіки. Гант кілька разів бачив Лань у фортеці Сандріель і завжди намагався триматися якнайдалі, насторожений непроникливим поглядом її золотих очей. Лідія була така ж гарна, як і безжальна у погоні за шпигунами повстанців. Ідеальна пара для Поллукса. Єдиною, хто підходив Поллуксу більше за Лань, була Гарпія, але Гант намагався зайвий раз не згадувати про заступницю командира тріаріїв Сандріель. Він придушив страх, що все наростав.

Михей вів далі:

— За даними статистики, злочинності Даніка, імовірно, знала свого вбивцю, — знову багатозначна пауза, від якої Квінлан наїжачилася. — І попри те, що вона могла багато про що вам не розповідати, ви лишаєтеся тією, хто знав Даніку Фендир краще за всіх. Я впевнений, що ви зможете надати нам ексклюзивну інформацію.

Джесіба нахилилася до екрана у своєму розкішному готельному номері — втілення грації і стриманої сили.

— Гаразд, Губернаторе. Припустимо, ви забираєте у мене Брайс, щоб розібратися у цій справі. Я би хотіла отримати компенсацію.

Михей усміхнувся різкою, пронизливою посмішкою, яку Гант уже бачив — після неї Архангел зазвичай насилав буревій і розносив недругів дощенту.

— Незважаючи на вашу прихильність Підземному Королю і заступництво, яке, на вашу думку, ви від нього отримуєте, ви лишаєтеся громадянкою Республіки.

І підкорюєтеся мені. Додавати цього не було потреби.

Джесіба лише промовила:

— Гадаю, ви прекрасно розбираєтеся в місцевому законодавстві, Губернаторе. Стаття п’ятдесят сьома: якщо урядовець потребує послуг стороннього підрядника, він має сплатити…

— Гаразд. Надішлете мені рахунок, — крила Архангела зашелестіли, зрадливо виказуючи його нетерплячість, але його голос був приязний, принаймні коли він розвернувся до Квінлан: — У мене скінчилися варіанти, а невдовзі скінчиться й час. Якщо хтось і може покроково відтворити дії Даніки в її останні дні життя і дізнатися, хто її вбив, — то це ви. Ви — єдиний зв’язок між жертвами, — Брайс лише здивовано вирячилася на нього. — Також я вважаю, що ваше посада тут, у галереї, надає вам доступ до осіб, які, ймовірно, не мають бажання спілкуватися з 33-м Легіоном чи Допоміжними силами. Ісая Тиберіан звітуватиме мені про всі ваші успіхи й уважно стежитиме за цим розслідуванням, — карі очі Михея оцінювально глянули на Ганта, ніби помічаючи кожен напружений м’яз його тіла і паніку, що потекла його жилами через звістку про прибуття Сандріель. — Гант Аталар — досвідчений мисливець на демонів. Він охоронятиме вас, поки ви шукатимете тих, хто стоїть за всім цим.

Очі Брайс звузилися, але Гант не наважився нічого сказати, аби не видати своє незадоволення — і полегшення.

Принаймні у нього буде привід не з’являтися у Коміціумі, поки там будуть Сандріель із Поллуксом. Але бути, по суті, нянькою і не мати змоги працювати над поверненням свого боргу…

— Чудово, — сказала Джесіба і перевела погляд на свою помічницю. — Брайс?

Брайс, бурштинові очі якої були сповнені холодного вогню, тихо промовила:

— Я знайду їх, — вона подивилася прямо на Архангела. — А потім я хочу, щоб ви стерли їх з лиця цієї довбаної планети.

Так, у Квінлан були яйця. Вона була дурна і зухвала, зате смілива. Утім, завдяки такому поєднанню якостей вона, найімовірніше, помре раніше, ніж здійснить Занурення.

Михей усміхнувся, наче теж це розумів.

— Що робити з убивцею, вирішуватиме наша судова система, — ухильна бюрократична відмовка; хоча у повітрі галереї зарокотала магія Архангела, ніби обіцяючи Квінлан, що він зробить так, як вона хоче.

— Добре, — пробурмотіла Брайс.

Джесіба Роґа насуплено глянула на свою помічницю, помітивши, що обличчя тієї досі палає холодним вогнем.

— Постарайся не померти, Брайс. Не хочу мати клопоту з навчанням когось новенького.

Відеотрансляція обірвалася.

Брайс підвелася на своїх абсурдно високих підборах. Обходячи стіл, вона перекинула шовкову червону копицю волосся через плече, і виткі кінчики легенько торкнулися виразного вигину її задниці.

Михей теж підвівся, ковзнувши поглядом по Брайс, ніби й він помітив цю виняткову деталь.

— На цьому закінчимо, — промовив він, не звертаючись ні до кого конкретно.

Сукня Брайс була така обтисла, що Гант побачив, як напружилися м’язи її стегон, коли вона потягнула на себе залізні двері, відчиняючи їх для Архангела. Вона ледь помітно скривилася — але лише на мить.

Командир 33-го і Архангел чекали надворі, коли Гант підійшов до Брайс. Вона лише посміхнулася йому чарівною, улесливою посмішкою і почала зачиняти за ним двері, перш ніж він встиг вийти на запилену вулицю. Гант сунув ногу між дверима й одвірком, і захисні заклинання затріскотіли й зашипіли на його шкірі, ніби намагаючись обійти перешкоду. Бурштинові очі Брайс спалахнули.

— Що?

Гант різко усміхнувся до неї.

— Складіть сьогодні список підозрюваних. Усіх, хто міг бажати смерті Даніці та її зграї, — якщо Даніка знала вбивцю, то, ймовірно, і Брайс теж. — А ще список того, де Даніка бувала і чим займалася протягом останніх днів свого життя.

Брайс лише знову посміхнулася, ніби не чула ні слова з того, що він сказав. А потім натиснула якусь кнопку біля дверей — і захисні заклинання почали пекти, наче кислотою…

Гант відскочив назад, його блискавки спалахнули, готові для захисту від ворога, якого не було.

Двері зачинилися. Брайс промуркотіла у переговорний пристрій:

— Я вам зателефоную. А доти не турбуйте мене.

«Хай Урд милує», — подумав Гант.