Дім Землі та Крові

88

У Ганта не лишилося слів ні в голові, ні в серці, коли Брайс виплеснула своє палаюче зоряне світло у Браму.

Біле світло вибухнуло й відбилося від прозорого каміння Брами.

Потоки світла заповнили площу і полетіли далі кварталами. Демони, які потрапляли під сяйливу хвилю, кричали, засліплені, і тікали геть. Ніби згадавши, кому воно колись належало. Згадавши, як Зоряний Принц знищував ним їхні орди.

Рід Зоренароджених продовжився — у двох нащадках.

Рунн, який зблід мов полотно, продовжував стояти навколішках і дивитися на свою сестру та яскраву, блискучу Браму. На те, що Брайс явила світові. На її справжню сутність.

Вона була його суперницею. Загрозою усьому, що він мав успадкувати.

Гант знав, на що були здатні фейрі, щоб вирішити суперечки щодо їхнього трону.

Брайс володіла світлом зірки, небаченим ще з часів Перших Воєн. Джесіба виглядала так, наче побачила привида. Ф’юрі вражено витріщилася на екран. Коли сяйво згасло, Ганту перехопило подих.

Порожнеча у Брамі Серця зникла. Брайс якимсь чином спрямувала своє світло крізь Ріг — і закрила портал.

У приголомшеній тиші конференц-зали вони спостерігали, як Брайс, притулившись спиною до Брами, сповзла на шиферну плитку. Кришталева арка продовжувала сяяти. Тимчасовий прихисток, який змусить демонів двічі подумати, перш ніж наблизитися до Зоренародженої спадкоємиці.

Але решта Брам у місті лишалися відкритими.

Почулися гудки — вихідний дзвінок, підключений до динаміків зали. Гант обвів приміщення очима у пошуках винуватця і побачив Короля Осені з телефоном у руках. Але феєць, вочевидь, був настільки охоплений люттю, яка спотворювала його обличчя, що не переймався про те, що його дзвінок чули всі присутні. Деклан Еммет навіть не спробував від’єднати його від аудіо системи, коли Ембер Квінлан узяла слухавку і промовила:.

— Хто це?..

— Ти всі ці роки знала, що вона — Зоренароджена фейка і брехала мені, — випалив король.

Ембер не розгубилася.

— Я чекала цього дзвінка більше двадцяти років.

— Ти стерво…

Почувся глухий, болісний сміх.

— А хто, по-твоєму, прикінчив тоді твоїх горлорізів? Не я і не Рендалл. Вони схопили її і тримали за шию. А нас тримали на мушці, — знову смішок. — Вона зрозуміла, що вони збиралися зробити зі мною. З Рендаллом. І засліпила їх до чортової матері.

«Що засліплює Провидицю?»

Світло. Світло, випущене Зоренародженим.

Брайс усе ще сиділа біля арки і важко дихала. Ніби прикликання тієї зірки й наповнення Рога забрало у неї всі сили.

Рунн пробурмотів — радше самому собі, ніж до когось:

— У тих книжках було сказано, що за часів Перших Воєн було кілька Зоренароджених. Я сказав це їй, а вона… — Він повільно закліпав. — Вона вже це знала.

— Вона брехала, бо любить тебе, — крізь силу промовив Гант. — Щоб ти зміг зберегти свій титул.

Тому що ті сили Зоренародженого, які мав Рунн… порівняно з силами Брайс, це була крапля в морі. Мертвотно-бліде обличчя Рунна скривилося від болю.

— Хто ще знав? — вимогливо спитав Король Осені в Ембер. — Ті кляті жриці?

— Ні. Лише ми з Рендаллом, — відповіла Ембер. — І Даніка. В університеті вони з Брайс вскочили у серйозну халепу, і тоді правда й розкрилася. Тих покидьків вона теж засліпила.

Гант згадав фотографію у рамці на комоді — зроблену після тих подій. Близкість подруг і їхній виснажений вигляд пояснювався не лише перемогою у важкій битві, але й смертельно небезпечною таємницею, яка зрештою розкрилася.

— Її тести не показали ніякої магічної сили, — огризнувся Король Осені.

— Так, — тихо промовила Ембер. — Результати тестів були правильні.

— Поясни.

— Це дар зоряного світла. Світло, і більше нічого. Для нас це ніколи не мало якогось значення, але для твого народу… — Ембер зробила паузу. — Коли Брайс було тринадцять, вона погодилася відвідати тебе. Познайомитися з тобою — подивитися, чи можна тобі довіритися і не опинитися під загрозою.

Тобто, подивитися, чи зможе він змиритися з тим, що такий дар дістався незаконнонародженій напівкровці, а не Рунну.

Утім, на обличчі принца Гант не бачив страху. Не бачив ні заздрощів, ні сумнівів. Лише печаль.

— Але потім вона познайомилася з твоїм сином. І сказала мені, що коли побачила, як він пишається своїм статусом Обраного, то зрозуміла, що не може це у нього забрати. Особливо тоді, коли також побачила, що це було єдине, за що ти його цінував. Навіть якщо це означало, що їй буде відмовлено в усьому, що їй належало, навіть якщо розкривши свою таємницю, вона могла попихати тобою, вона би не вчинила так з Рунном. Тому що вона любила його набагато сильніше, ніж ненавиділа тебе.

Від цих слів Рунн похмарнів.

— А потім ти виставив її на вулицю, наче якесь сміття, — різко кинула Ембер Королю Осені. Вона знову надірвано засміялася. — Сподіваюся, вона зрештою відплатить тобі тим самим, клятий мерзотнику, — вона поклала слухавку.

Король Осені схопив карафку з водою, яка стояла перед ним на столі, і пожбурив її через усю залу з такою силою, що та розбилася об стіну.

У Ганта кров закипіла у жилах, коли він пригадав розмову, яка відбулася кілька тижнів тому: як він сказав Брайс, що отримав дар, якого насправді не бажав. На його подив, вона тоді з ним погодилася, а потім, ніби спохопившись, почала жартувати про приваблювання придурків. Ухилившись від теми, приховуючи правду.

Його руку накрила м’яка жіноча рука. Королева Гіпаксія. Гант здивовано підвів погляд і побачив її сяйливі темно-карі очі. Її сила теплою піснею потекла по його венах. Вона була наче молот, який розбивав усі стіни і перешкоди, встановлені ним. А потім він відчув, як ця сила зосередилася на заклятому вінці на його чолі.

Кілька тижнів тому вона спитала його, що б він зробив, якби вона прибрала німб. Кого б він убив.

Його перша мішень була у конференц-залі разом із ними. Його очі метнулися до Сандріель, і Гіпаксія опустила підборіддя, ніби на знак підтвердження.

Брайс досі сиділа, спершись на Браму. Ніби намагалася зібратися з силами. Ніби розмірковуючи, чи зможе вона повторити це ще шість разів.

Демони на прилеглих вулицях бачили зоряне світло, яким досі сяяла Брама на Старій Площі, і трималися подалі. Так, вони пам’ятали Зоренароджених. Або знали міфи про них.

Аїдас знав. Усі ці роки він спостерігав за нею, чекаючи, коли вона розкриється.

Магічна сила Гіпаксії тихо і непомітно перетікала у Ганта.

Сандріель сховала свій телефон до кишені. Так, ніби щось потайки написала під столом.

Рунн теж це помітив.

— Що ти зробила? — з убивчим спокоєм спитав Кронпринц вальбарських фейрі.

— Вирішила проблему, — усміхнулася Сандріель.

Сила Ганта загуркотіла усередині нього. Сандріель розповіла астері усе, що побачила. Не лише про світло, що текло у венах Брайс, — але й про Ріг теж.

Певно, астері вже розмірковували над отриманою інформацією. Вони мали швидко щось вирішити, поки інші не замислилися над даром Брайс. Що це може означати для людей усього світу, якщо вони дізнаються, що напівкровна жінка, спадкоємиця роду Зоренароджених, носить Ріг у власному тілі? І тільки вона може ним користуватися…

І раптом усі частини правди стали на свої місця.

Ось чому Даніка зробила татуювання на спині Брайс. Тільки нащадки Зоренароджених могли користуватися Рогом.

Михей вважав, що синту і походження Брайс вистачить для того, щоб він зміг скористатися Рогом, і таким чином він позбавиться необхідності в істинній силі Зоренародженого. Ріг справді відновився — але він спрацював лише тому, що Брайс була спадкоємицею роду Зоренароджених. Реліквія і її володарка стали одним цілим.

За бажанням Брайс Ріг міг відкрити портал до будь-якого світу, будь-якого царства. Як того і хотів Михей. Але така сила — яка до того ж належала напівкровній жінці — могла загрожувати володарюванню астері. Й астері усунуть будь-яку загрозу їхній владі.

Гант відчував, як його кістки буквально заревли.

— Вони не можуть її вбити, — прогарчав Рунн. — Вона єдина, хто здатна закрити ті кляті портали.

Сандріель відкинулася на спинку крісла.

— Вона ще не здійснила Занурення, Принце. Тож безперечно можуть. До того ж, схоже, вона все одно повністю виснажена, — додала вона. — Сумніваюся, що вона зможе закрити другу Браму, не кажучи вже про шість.

Гант стиснув кулаки.

Гіпаксія знову піймала його погляд і злегка усміхнулася. Запрошення і виклик. Її чари розливалися його венами, оповиваючи його чоло.

Сандріель повідомила астері — і вони вб’ють Брайс.

Його Брайс. Гант сфокусував увагу на потилиці Сандріель.

І підвівся — тієї ж миті, коли магія Гіпаксії розчинила витатуйований вінець на його чолі.