Дім Землі та Крові

66

Брайс не розуміла, як опинилася на баржі. Не знала, що вона сказала Таріону, змусивши його підпливти. Не пам’ятала, як злізла з глісера і забралася на судно.

Але це сталося швидко. Досить швидко, оскільки не встиг Гант зробити й трьох кроків, як Брайс уже стояла на палубі, мокра мов хлющ, і думала, чи її зараз не знудить.

Клацнули пістолети, наведені на неї. Але вона їх не бачила.

Вона бачила лише Ганта, який, різко розвернувшись, дивився на неї широко розплющеними очима.

Звісно вона не впізнала його здалеку. У нього не було крил. Але його могутня статура, зріст, кут нахилу голови… Це все був він.

За ним стояв його супутник, який передавав гроші, — Вікторія. З тіні позаду них вийшов Юстиніан із пофарбованими у чорний крилами, щоб приховати їх у місячному світлі.

Брайс віддалено усвідомлювала присутність Таріона за своєю спиною, який казав Королеві Змій, що її заарештовано іменем Річкової Королеви. Віддалено усвідомлювала, як Королева Змій здавлено розсміялася.

Вона чула лише, як Гант видихнув:

— Брайс.

— Що тут відбувається? — прошепотіла вона. Дощ бив її по обличчі. Вона не могла ні чути, ні видихнути, ні думати. — Що тут відбувається, Ганте? — з надривом знову промовила вона.

— Саме те, на що це схоже, — почувся холодний, глибокий голос позаду неї.

Змахуючи могутніми білими крилами, з туману з’явився Михей. Він приземлився на баржу в оточенні Ісаї, Наомі та ще шістьох янголів у чорних бойових костюмах, озброєних до зубів. Але вони ні кроку не зробили, щоб знешкодити Королеву Змій чи її прибічників.

Ні, вони всі розвернулися до Ганта і його товаришів і націлили на них зброю.

Гант подивився на Губернатора, тоді на Королеву Змій, і тихо прогарчав:

— Кляте стерво.

Королева Змій захихотіла. Вона сказала Михею:

— Тепер ви мій боржник, Губернаторе.

Михей ствердно кивнув.

— Ти нас підставила, — просичала до неї Вікторія, і вінець на її чолі зморщився.

Королева Змій схрестила руки на грудях.

— Коли просочилася інформація, що товар у мене, — сказала вона, вказуючи на синт, — я знала, що варто зачекати і подивитися, хто ж прийде рознюхувати обстановку, — глянувши на Ганта, вона посміхнулася отруйною посмішкою. — Я сподівалася, що це будеш ти, Умбро Мортісе.

Серце Брайс шалено калатало у грудях.

— Про що ти говориш?

Гант розвернувся до неї. Світло прожекторів падало на його похмуре обличчя.

— Усе мало скінчитися не так, Брайс. Гаразд, можливо, лише спочатку, але коли я сьогодні побачив те відео, я спробував зупинити це, зупинити їх, але, чорт забирай, вони не стали мене слухати…

— Ці троє вирішили, що синт — це простий спосіб повернути те, що в них відібрали, — сказала Королева Змій і витримала зловісну паузу. — Силу скинути своїх хазяїнів.

Брайс запалася під ногами земля.

— Я тобі не вірю, — промовила вона.

Але біль, який промайнув в очах Ганта, дав їй зрозуміти, що її сліпа, беззастережна віра у його невинуватість, краяла йому серце.

— Це правда, — крижаним голосом сказав Михей. — Кілька днів тому ці троє дізналися про синт і відтоді шукали спосіб придбати його — і розповсюдити його серед своїх прибічників, потенційних бунтівників. Щоби здобути сили, яких вистачить, аби звільнитися від своїх зв’язувальних татуювань, і завершити те, що розпочала Шахара на горі Гермон, — він кивнув у бік Королеви Змій. — А вона люб’язно повідомила мене про цей план, після того як Юстиніан намагався завербувати жінку, яка перебувала під її… впливом.

Брайс похитала головою. Її так сильно трусило, що Таріон притримував її за талію.

— Я ж казала, що дізнаюся твою ціну, Аталаре, — промовила Королева Змій.

Брайс заплакала. Вона ненавиділа ці сльози, це тремтіння, ці схлипи. Ненавиділа біль в очах Ганта, який дивився на неї — лише на неї.

— Пробач, — промовив він.

Але Брайс лише спитала:

— Ти знав про це кілька днів?

Він мовчав.

— Ти дізнався про синт кілька днів тому? — знову спитала вона.

Її серце — її дурне довбане серце почало репатися: одна тріщина, друга, третя…

— Михей обрав для мене трьох об’єктів, — сказав Гант. — Трьох наркобаронів. Вони розповіли мені, що два роки тому з лабораторії «Реднер Індастріз» на вулиці просочилася невелика партія синту. Але він швидко скінчився — дуже швидко. Вони також сказали, що після двох років спроб відтворити препарат хтось нарешті розгадав формулу і тепер синт знову виробляється — і що він міг би збільшити наші сили. Я не думав, що це якось стосується нашої справи — донедавна. Я не знав навіть, на які жахіття він здатний, доки не побачив відеозапис випробувань.

— Як? — самотнє слово прорізало дощ. — Як синт просочився на вулицю?

Гант похитав головою.

— Немає значення.

— Завдяки Даніці Фендир, — холодно промовив Михей. Брайс відхитнулася назад, але Таріон її підхопив.

— Це неможливо.

— Його продала Даніка, Брайс, — промовив Гант із лагідністю в голосі, від якої її буквально підкосило. — Ось чому вона була у тому човні з контейнером синту. Я зрозумів це майже тиждень тому. Вона викрала формулу, продала товар і… — Він осікся.

— І що? — прошепотіла Брайс. — І що, Ганте?

— Даніка сама його вживала. Вона підсіла на синт.

Брайс відчула, що її зараз знудить.

— Даніка ніколи б цього не зробила. Вона не зробила би нічого з того, про що ти говориш.

Гант похитав головою.

— Але ж зробила, Брайс.

— Ні.

Побачивши, що Михей їх не перериває, Гант сказав:

— Поглянь на докази, — його голос різав її ножем. — Поглянь на вашу останню переписку. Наркотики, які ми тієї ночі знайшли у твоєму організмі, — це був стандартний набір для вас обох. То що ж це був за ще один різновид наркотику? Той, що у маленьких дозах дає навіть сильніший кайф? Той, що допомагає Даніці зняти напругу після важкого дня, після того, як Сабіна вкотре її проперчила? Той, завдяки якому вона відчувала, як це — бути Ватажком вовків? Той, який уже давав їй цю силу, навіть без здійснення Занурення?

— Ні.

— Вона вживала синт, Брайс, — сказав Гант, і його голос надірвався. — Усе вказує на те, що вона вбила тих двох студентів у ніч, коли було викрадено Ріг. Вони застали її за крадіжкою, тож вона погналася за ними і вбила їх.

Брайс згадала бліде обличчя Даніки, коли вона розповідала про смерть двох аспірантів, її загнані очі.

— Це неправда.

Гант знову похитав головою, ніби міг це виправити, забути про те, що дізнався.

— Ті наркоторговці, яких я вбив, сказали, що бачили Даніку поблизу М’ясного Ринку. Чули, як вона розповідала про синт.

Ось звідки Даніка знала Максимуса Терціана — він сидів на ньому, як і вона. Його дівчина про це навіть не здогадувалася.

— Ні.

Але Гант лише глянув на Михея.

— Гадаю, ми можемо йти.

Він простягнув руки. Для наручників. І справді, в руках Ісаї зблиснули міцні кайдани з горсіанського каменю — ті, що позбавляли магічних сил.

— Решту ти їй не розповідатимеш? — спитав Архангел.

Гант завмер.

— Це необов’язково. Ходімо.

— Яку решту? — прошепотіла Брайс, і Таріон застережливо стиснув її руки.

— Те, що він уже знає правду про вбивство Даніки, — промовив Архангел холодним, знудженим голосом. Ніби вже робив це тисячу разів, у тисячу способів. Ніби вже знав, що так і буде.

Брайс глянула на Ганта, і з його погляду все зрозуміла.

— Ні, — крізь сльози промовила вона, хитаючи головою.

— У ніч своєї загибелі Даніка прийняла синт, — сказав Гант. — Завелику дозу. Наркотик звів її з розуму. Вона влаштувала бійню, розірвавши членів власної зграї. А потім саму себе.

Брайс трималася на ногах лише завдяки підтримці Таріона.

— Ні, ні, ні…

— Саме тому на аудіозаписі не було чутно вбивці, Брайс, — сказав Гант.

— Вона благала її пощадити…

— Вона благала себе зупинитися, — промовив Гант. — Гарчання, яке зафіксувала камера, було її.

Даніка. Даніка вбила зграю. Вбила Торна. Вбила Коннора.

А потім розірвала себе на шматки.

— Але Ріг…

— Мабуть, вона вкрала його, просто щоб позлити Сабіну. А потім, імовірно, продала на чорному ринку. Ріг до цього взагалі ніяк не причетний. Для неї завжди важив лише синт.

— З достовірних джерел мені відомо, що Даніка викрала запис випробувань синту з лабораторії «Реднер Індастріз», — втрутився Михей.

— Але кристалос…

— Побічний ефект синту, вжитого у великих дозах, — сказав Михей. — Сплеск могутньої магічної сили, який з’являється після вживання, також дає можливість відкривати портали — завдяки обсидіановій солі, що міститься у його складі. Саме це Даніка і зробила, випадково прикликавши кристалоса. Чорна сіль у синті має власний розум і чутливість. Її показник у формулі синту відповідає нечестивому числу кристалосів. При вживанні великих доз, магічна сила солі бере гору і може прикликати кристалосів. Ось чому останнім часом ми бачили їх у місті — препарат заполонив вулиці, у дозах, часто вищих за рекомендовані. Як ви і підозрювали, кристалос харчується життєво важливими органами і використовує стічні труби, щоб скинути тіла у воду. Дві останні жертви — послушниця й охоронець храму — лише нещасні жертви когось під дією синту.

Знову запала тиша. І Брайс знову розвернулася до Ганта.

— Ти знав.

Він витримав її погляд.

— Вибач.

— Ти знав! — скрикнула вона.

Гант рвонув уперед і зробив крок до неї.

Але відчувши приставлений до голови пістолет, який зблиснув у темряві, він різко зупинився.

Брайс знала цей пістолет. Вигравірувані срібні крила на чорному стволі.

— Поворухнешся, янголе — і тобі кінець.

Гант підняв руки вгору. Але він не зводив очей із Брайс, коли з темряви за ящиками з синтом вийшла Ф’юрі Акстар.

Брайс не здивувало, як Ф’юрі опинилася на баржі, що навіть Михей її не помітив, чи те, звідки вона дізналася про те, що тут відбувається. Ф’юрі Акстар була наче плинна ніч — вона прославилася своїм знанням таємниць світу.

Ф’юрі обійшла Ганта, відступаючи до Брайс. Її звичний чорний обтислий костюм блищав від дощу, і краплі стікали з її чорного волосся, яке тепер було підстрижене по шию. Вона сховала пістолет у кобуру на поясі, але сказала Королеві Змій:

— Забирайся геть з моїх очей.

Королева хитро усміхнулася.

— Це моя баржа.

— Тоді відійди кудись, щоб я тебе не бачила.

У Брайс не було сил дивуватися тому, що Королева Змій підкорилася наказу Ф’юрі.

Не було сил ні на що, крім як дивитися на Ганта.

— Ти знав, — знову повторила вона.

Гант вдивився у її обличчя.

— Я не хотів завдавати тобі болю. Не хотів, щоб ти знала…

— Ти знав, знав, знав!

Він дізнався правду і майже тиждень нічого їй не говорив. Дозволяв їй знову і знову розводитися про те, як сильно вона любила свою подругу, якою чудовою була Даніка, і водив її довбаними колами.

— Усі твої розмови про те, що пошуки синту — це марнування часу… — Вона ледве спромагалася говорити. — Ти казав так, тому що вже знав правду. Тому що брехав, — вона махнула рукою в бік ящиків із синтом. — Тому що дізнавшись правду, ти зрозумів, що синт потрібен тобі самому? А коли ти хотів допомогти медвідьмі знайти протиотруту… Ти робив це для себе. І все це заради чого — щоби знову підняти повстання?

Гант опустився навколішки, ніби благаючи у неї прощення.

— Спершу так, але все ґрунтувалося на чутках про те, на що синт здатний. Але сьогодні, побачивши те відео, я захотів вийти з гри. Я зрозумів, що це було неправильно — все це. Навіть за наявності протиотрути синт надто небезпечний. Я зрозумів, що все це — хибний шлях. Але ми з тобою, Брайс… З тобою я хотів залишитися. З тобою хотів жити. Ти — мій шлях, — він вказав на Юстиніана і Вікторію, які з кам’яними виразами стояли у кайданках. — Я написав їм, що виходжу з угоди, але вони злякалися, зв’язалися з Королевою Змій і наполягли на тому, щоб усе відбулося сьогодні. Присягаюся, я прийшов сюди лише для того, щоб це зупинити, покінчити з цим, перш ніж усе не обернулося катастрофою. Я ніколи…

Брайс вихопила з кишені білий опал і запустила у нього.

Запустила так сильно, що самоцвіт влучив Ганту в скроню. З неї потекла кров. Здавалося, що кровоточить сам німб.

— Ніколи більше не хочу тебе бачити, — прошепотіла вона, коли Гант втупився у забризканий кров’ю опал на палубі.

— У цьому проблем не буде, — сказав Михей, і вперед вийшов Ісая з кайданами з горсіанського каменю, які виблискували аметистовим вогнем. Такі ж, як і на зап’ястках Вікторії та Юстиніана.

Не в силах вгамувати дрож, Брайс привалилася до Таріона. Ф’юрі мовчазною силою стояла поруч.

— Брайс, пробач мені, — сказав Гант, коли похмурий Ісая заклацнув на його руках кайданки. — Я не міг винести думки, що ти…

— Годі, — промовила Ф’юрі. — Ти вже достатньо сказав і зробив. — Вона глянула на Михея. — Вона з вами покінчила. З усіма вами, — Ф’юрі потягнула Брайс до свого глісера, який чекав поруч із Таріоновим, і русал рушив слідом, прикриваючи подруг. — Ще раз потурбуєте її — і я до вас у гості завітаю, Губернаторе.

Брайс не помітила, як її спустили на глісер. Як Ф’юрі всілася перед нею і завела двигун. Як Таріон зіскочив у свій і прилаштувався позаду, щоб супроводити їх до берега.

— Брайс! — знову гукнув до неї Гант, коли вона обхопила тонку талію Ф’юрі. — Твоє серце було вже настільки розбите, що найменше я хотів…

Вона не озирнулася, коли вітер скуйовдив їй волосся і глісер помчав у дощ і темряву.

— БРАЙС! — заревів Гант.

Вона не озирнулася.